- чудесний
- —————————————————————————————чуде́снийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чудесний — а, е. 1) заст., розм. Який має, містить у собі чудо; сповнений чудес, надприродний. 2) Прекрасний, чарівний, принадний. || у знач. ім. чуде/сне, ного, с. Те, що має надзвичайну чарівність, принадність … Український тлумачний словник
чудесний — [чуде/снией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
Рябов А. П. — Алексей Пантелеймонович (5 (17) III 1899, Харьков 18 XII 1955, Киев) сов. композитор. Засл. деят. иск в УССР (1951). В 1918 окончил Харьковскую консерваторию, занимался у И. Ю. Ахрона по классу скрипки, у Акимова и М. И. Карсунского по… … Музыкальная энциклопедия
чудесність — ності, ж. Абстр. ім. до чудесний … Український тлумачний словник
чудесно — 1) Присл. до чудесний 2). 2) у знач. присудк. сл. Про красу навколишньої дійсності. 3) у знач. виг. Те саме, що чудово 3) … Український тлумачний словник
чудний — а/, е/. 1) Який викликає здивування; дивний. 2) Який викликає сміх; смішний. 3) рідко. Те саме, що чудесний 2) … Український тлумачний словник
чудовий — а, е. 1) Прекрасний, чудесний (у 2 знач.). || Химерний, дивний. 2) З високими моральними якостями (про людину). || Доброї вдачі, тихий, слухняний … Український тлумачний словник